Андрій Касян: «Кожна розкопана пам’ятка — незаперечний факт проти імперських вигадок»

Газета «Черкаський край» опублікувала розмову з Андрієм Касяном — директором Інституту історії, філософії та міжнародних відносин Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Науковець пояснює, що під час війни археологія стала не лише академічною дисципліною, а й способом захищати українську ідентичність. Сам він називає себе передусім істориком: з 2014 року він був лаборантом в археологічному кабінеті, яким опікувався Михайло Сиволап, а з 2015-го очолює університетський Центр вивчення пам’яток археології. Торік в університеті з’явилася лабораторія просторової археології, де дані розвідок і супутникові знімки перетворюють на карти та плани, а трипільську культуру досліджує молодий археолог Василь Лук’яниця.

Університет працює разом з Інститутом археології НАН України: це Правобережна скіфська експедиція Олександра Могилова на Чигиринщині, трипільські розкопки в Легедзиному на базі заповідника «Трипільська культура» та експедиція НаУКМА в Трахтемирові. Цього року дослідження велися в Трахтемирові, Чернишах і Легедзиному, а навесні археологи обстежили ділянку біля Мотронинського монастиря в Холодному Яру, де розширюють Пантеон Героїв. У Чернишах розкопали великий об’єкт, виявлений геомагнітною зйомкою, — можливо, давній резервуар для води, а біля Тальянок — незвично велике трипільське житло. Експедиції підтримує меценат Петро Душейко.

Окремо Касян говорить про «чорних копачів»: на його думку, це мародерство, яке завдає непоправної шкоди, бо предмет, вилучений без фіксації шарів і контексту, втрачає наукову цінність. Як приклад він наводить село Івківці на Чигиринщині: місцевий історик Назар Лавріненко помітив сліди грабіжників, які забрали метал, а глиняний посуд викинули. Саме ці горщики, за оцінкою Михайла Сиволапа, засвідчили ранньослов’янську пам’ятку там, де раніше слов’янських поселень того часу не припускали. Більшість скіфських курганів, каже вчений, пограбовано ще в давнину; найвідоміший золотий комплекс останніх десятиліть — діадему та гривню з кургану біля Сахнівки — знайшов Сиволап у 2011 році.

Археологію Касян вважає аргументом проти імперських міфів про «вторинність» українців та спроб привласнити трипільську культуру. Він нагадує, що на окупованих територіях росіяни вивозять музейні колекції й перекопують пам’ятки Криму, тоді як розкопки на Черкащині показують глибоке коріння місцевих громад і їхній зв’язок з європейськими процесами.

Наостанок науковець наголошує, що спадщина може стати основою регіонального туризму. Трипільські поселення-гіганти, скіфські городища й козацькі пам’ятки приваблюють мандрівників, а громади, які усвідомлюють їхню цінність, краще захищають такі землі від оранки та грабіжників. Тому університет продовжує польові роботи навіть у воєнний час. Інтерв’ю записала Тетяна Калиновська.