Меморіальний комплекс з монументом “Батьківщина-мати” зведений у пам’ять про загиблих мешканців міста в роки німецько-радянської війни.
Меморіал увічнює пам’ять черкасців, які загинули на фронтах та воїнів, полеглих у боях за Черкаси.
Збудований у 1967 році, в 1975 році реконструйований у комплекс. Загальна висота земляного пагорба — 10 м, діаметр основи — 60 м.
Композиція вирішена у великих монументальних формах. Широку ритуальну площу завершує курганоподібний насип із гранітними східцями, увінчаний скульптурою жінки-матері Батьківщини висотою 10 м. У піднятій правій руці знаходиться чаша з Вічним вогнем, ліва рука звернена вперед, до ритуальної площі. На облицьованій гранітом підпірній стіні напівовальної форми змонтована горельєфна композиція (розміри 20,9x2,2 м) на батальну тему і висічені прізвища 904 воїнів-черкащан, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни.
На вершину пагорба, де поховано майже тисячу воїнів, ведуть тераси, викладені гранітними блоками. Насипну частину пагорба обрамлює меморіальна гранітна стіна з викарбуваними іменами мешканців міста, які полягли у боях.
На підпірній стіні знаходиться 5 бронзових барельєфів, що розповідають про тяжкі часи війни. На першому зображено ополченців 1941 року, на другому — бій з фашистами. В центрі барельєфа — постать молодого бійця, який, вражений кулею, падає у пшеницю. На третьому барельєфі показана багнетна атака радянських воїнів, на четвертому — як у вбитого прапороносця товариш підхоплює прапор. На п’ятому — увічнені представники всіх родів військ Радянської Армії.
Раніше, на місці монумента знаходилась церква. Перша збудована церква 1671 року, в османському стилі, вважалася козацькою. В 1745 році на тому ж місці збудували нову церкву, вже в стилі барокко, теж дерев`яну.
У 1861 році було виділено кошти на новий храм Святої Трійці. Це була кам`яно-цегляна споруда. Витрати на її будову 6 тисяч рублів сріблом. Але вже у 1961 році її вік скінчився. Під її фундамент було закладено стільки тротилу, що вибуховою хвилею повибивало вікна в старому корпусі теперішнього музичного училища ім. С. С. Гулака-Артемовського.
Землю, яка розсунулась було згорнуто, зміцнено,а згодом було споруджено Пагорб Слави.
