Собор побудований у 1144 році київським князем Всеволодом Ольговичем.
Собор спочатку був Георгієвським, але пізніше його переосвятили на собор Успіння Богоматері. У 1239 році монголо-татари зруйнували Канів. Собор уцілів, хоча тривалий час стояв напівзруйнованим. Відбудували святиню у ХVІ столітті. Тоді ж її укріпили для виконання фортифікаційних функцій у боротьбі з татарами. І собор справно виконував ці функції. Особливо пам’ятною стала оборона собору від турецько-татарської армії у 1678 році. Нею керував архімандрит Макарій Токаревський. Тривала вона кілька днів. Врешті-решт татари обклали собор дровами і соломою і підпалили. Оборонці змушені були здатися. Їх піддали жорстоким тортурам. Ця церква не лише видатна духовна пам’ятка України, архітектура якої нагадує київську церкву Богородиці Пирогощі, але й місце, яке має символічне значення для Черкащини, яке оповите цікавими легендами і переказами.
